реферат сучасні неокласичні економічні концепції

Та, кажучи про «неокласичне відродження», на увазі мають монетаризм у вузькому сенсі, тобто чиказьку школу неолібералізму на чолі з лауреатом Нобелівської премії з економіки (1976) професором Мілтоном Фрідменом (1912−2006). Свій внесок у розвиток концепції монетаризму зробили також економісти К. Бруннер, А. Мелцер, Д. Лейдлер та інші. Основними положеннями нового монетаризму є наступні: – суттєве обмеження державного втручання в економіку (особливої критики зазнає кейнсіанська програма державного регулювання); – визнання регулювання грошової маси ключовим елементом управління економікою; – проголошення приватного підприємництва єдиною рушійною силою економічного розвитку

Неокласична економічна теорія (англ. Neoclassical economics) — економічна теорія, згідно з якою: непередбачені зміни рівня цін здатні викликати макроекономічну нестабільність тільки в короткостроковому періоді; у довгостроковому періоді економіка завжди зберігає стабільність при виробництві внутрішнього продукту, що забезпечує повну зайнятість ресурсів внаслідок гнучкості цін і заробітної плати.

Криза сучасної неокласики. Література. Вступ. Економічна неокласична теорія (>neoclassicaleconomics) – переважна в $ 20 в. напрям економічної науки, прибічники якого звертають основну увагу на самостійну господарську діяльність окремих осіб і обстоюють позиції обмеження (і навіть повним відмови від) державного регулювання економіки.Синонимом поняттю «неокласична економічна теорія» часто вважають «економічний лібералізм». Концепції економістів неокласичної шкіл спиралися на сформульований французьким економістом Жаном-Батистом Сеєм закон, за яким надвиробництво неможливо за своєю природі.

Неокласичний напрям. Даний напрямок виникло в 1870-1880-х рр., Коли стався істотний стрибок в русі економічної теорії, який можна охарактеризувати як розрив у поступовості і порушення в спадкоємності розвитку. Автори даної концепції для дослідження економічних процесів стали використовувати особливий інструментарій - вивчення так званих граничних величин: граничної корисності, граничної продуктивності, граничного продукту і т.д. Головними теоретиками концепції сучасного лібералізму (неолібералізму) є Л. Мізес (1881-1973) і Ф. Хаєк (1899-1992).

Неокласичний синтез – узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні елементи теорії ціноутворення і розподілу доходів в межах неокласичного напряму (зокрема в межах теорії загальної економічної рівноваги) з положеннями теорії макроекономічної рівноваги та зростання національного доходу в межах кейнсіанського напряму економічної теорії. Прихильники неокласичного синтезу розглядають теорію загальної економічної рівноваги як ідеальну модель функціонування економічної системи. Але, на відміну від неокласиків, які заперечували необхідність державного втручання в економіку.

Економічна свобода, завдяки якій реалізується ідея суспільної рівноваги, невід'ємна від ринкової системи, що знаходиться в процесі постійного розвитку. Основною та визначальною рисою ринкової системи залишається вільна конкуренція, яка повинна пронизувати всі сфери суспільного життя, аби забезпечувати умови автоматичного саморегулювання ек-ки. Та головне - це те, що, використовуючимодель Кейнса, держава може впливати лише на сукупний попит, фінансуючи його за рахунок власних доходів, але вона не може впливати на обсяги товарної пропозиції, тому не може забезпечити рівноваги між попитом і пропозицією.

На тему: Неокласичні теорії економічного зростання. Студент. ВШУБ, 4-й курс, ЕУП-1 А.В. Прачук. 5 Аналіз економічного зростання РБ заснований на концепціях неокласичних теорій. Висновок. Список використаних джерел. ВСТУП. Проблема економічного зростання у всьому світі висувається в ряд першочергових проблем економічного розвитку. Сучасні моделі економічного зростання сформувалися на основі двох джерел - кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги і неокласичної теорії виробництва. Модель неокласиків, на відміну від однофакторний неокейнсіанської, є багатофакторною. В історії неокласичної економічної теорії чітко виділяються три періоди: - В«стараВ» неокласика (1890-1930-ті)

Таким чином, неокласичні економічні концепції відображують рух сучасної капіталістичної економіки в бік стихійно-ринкових начал з метою створення ефективніших методів державного втручання на новому етапі науково-технічної революції. < Пред. СОДЕРЖАНИЕ. След >. © Vuzlit - архив студенческих работ (info{aт}vuzlit.ru) © 2017 - 2021.

Сучасні економічні теорії були засновані наприкінці ХIХ і на початку ХХ ст. За більш ніж 100 років вони значно змінилися, трансформувалися в різні концепції, які підтверджувалися або заперечувалися практикою економічного прогресу на певних етапах історичного розвитку. Можна виділити декілька концептуальних напрямків розвитку економічної думки: неокласичне, кейнсіанське, інституціоналізм. Неокласичний напрямок виник на основі синтезу ідей класичної школи й маржиналізму. Близькою за своїм економічним змістом до неокласичної теорії є концепція неолібералізму. Її прихильники вважають за можливе мінімальне втручання держави в економіку при наданні максимальних свобод учасникам ринку.

Об’єкт дослідження неокласичної економічної теорії – поведінка “людини економічної”, що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (чи зусилля). Згідно з концепцією “граничної корисності” вартість є результатом виробничої діяльності, в ході якої кожний з виробничих факторів (праця, земля, капітал) вносять свій внесок в її утворення, а величина вартості вимірюється граничною корисністю одного з цих факторів при незмінній величині двох інших. Кейнсіанство– один з провідних напрямків сучасної економічної теорії.

РЕФЕРАТ. за курсом: "Історія економічних вчень" на тему: "Класифікація сучасних економічних терий" Перевірив: Виконав: доц. к. е.. н. студент 2 курсу, 3 групи Лісова Ірина Федорівна факультету Е і П Нікішин А. Г. Харків, 2005. Зміст Ведення 3 1. Концепція неокласичного синтезу 4 1.1. Зародження концепції «неокласичного синтезу 4 1.2. Про нові версіях концепції «Неокласичного синтезу» 5 1.3. Економічна рівновага і теоретичне єдність 7 1.4. Введення Неокласичний синтез являє собою подальший розвиток і разом з тим в деякому роді «примирення» підходів до аналізу економічних процесів.

3.1. Неокласичні концепції регулювання національної економіки. 3.2. Сучасний неоінституціоналізм. ВИСНОВКИ. - охарактеризувати основні напрями сучасного розвитку економічної теорії; - підвести узагальнюючи висновки. Неокласичний синтез - узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні елементи теорії ціноутворення і розподілу доходів в межах неокласичного напряму з положе6ннями теорії макроекономічної рівноваги та зростання національного доходу в межах кейнсіанського напряму економічної теорії. Прихильники неокласичного синтезу розглядають теорію загальної економічної рівноваги як ідеальну модель функціонування економічної системи.

Неокласичний напрям досліджує поведінку т. н. економічної людини (споживача, підприємця, найманого працівника), який прагне максимізувати прибуток і мінімізувати витрати. Основні категорії аналізу - граничні величини (див. Маржиналізм). Неокласична економічна теорія так само, як і класики виходить із принципу економічного лібералізму, принципу вільної конкуренції. Але в своїх дослідженнях неокласики більший акцент роблять на дослідженні прикладних практичних проблем, більшою мірою використовують кількісний аналіз і математику, ніж якісний (змістовний, причинно-наслідковий). Неокласична економічна теорія є однією з основ багатьох напрямків сучасної економічної думки.

Сучасні моделі державного регулювання економіки — Реферат. Третя суттєва риса кейнсіансько-неокласичного синтезу - допущення про нейтральність грошей і зосередження уваги на рівновазі економіки в умовах повної зайнятості. Кейнсіанські противники неокласичного синтезу розглядають подібну спробу включити теорію Кейнса в зовсім непридатну для цього вальрасівську систему загальної рівноваги як . Похожие работы. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм — Реферат.

Кейнсіанська і неокласична моделі державного регулювання. Допущення про нейтральність грошей і зосередження уваги на рівновазі економіки в умовах повної зайнятості. Монетаристи про економічну роль держави. . ПЛАН. 1. Кейнсіанська і неокласична моделі державного регулювання. 3. 2. Монетаристи про економічну роль держави. 9. Список використаної літератури. 13. 1. Кейнсіанська і неокласична моделі державного регулювання. У XX ст. західна економічна теорія ринкового розвитку ввійшла з неокласичним напрямом, який продовжував визначати специфіку другого класичного стану. Проте згодом ситуація кардинально змінилася під впливом двох визначальних тенденцій розпитку.

Економічна свобода, завдяки якій реалізується ідея суспільної рівноваги, невід'ємна від ринкової системи, що знаходиться в процесі постійного розвитку. Основною та визначальною рисою ринкової системи залишається вільна конкуренція, яка повинна пронизувати всі сфери суспільного життя, аби забезпечувати умови автоматичного саморегулювання ек-ки. Та головне - це те, що, використовуючимодель Кейнса, держава може впливати лише на сукупний попит, фінансуючи його за рахунок власних доходів, але вона не може впливати на обсяги товарної пропозиції, тому не може забезпечити рівноваги між попитом і пропозицією.