книгу науково обгрунтована система землеробства сумської області

Науково-обгрунтована система ведення землеробства Івано-Франківської області / [Р. Ю. Артеменко та ін.] ; за заг. ред: С. Т. Різничука, С. О. Тивончука. - Івано-Франківськ : Облполіграфвидав, 1983. - 235 с. : ил.; 26 см. В надзаг.: Упр. сел. хоз-ва исполкома Иван.-Франков. обл. Совета нар. депутатов, Иван.-Франков. гос. с.-х. опыт. станция Авт. указаны на 3-й с. Системы земледелия - Ивано-Франков. обл. NL Укр 152/236. Электронный заказ.

У науково обґрунтованій системі землеробства використовують усі найновіші досягнення науки і практики в області землеробства, рослинництва, агрохімії, меліорації та інших наук, які мають відношення до сільськогосподарського виробництва. Академік О.М. Каштанов (1985) виділяє три головні вимоги до науково обґрунтованих систем землеробства: 1 – вони повинні мати ґрунтозахисний, ґрунтоохоронний характер, забезпечувати охорону ґрунтів від ерозії, забруднення та інших.

Внутрішньогосподарська меліоративна система – меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях. Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин– максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров’я людини.

Науково обґрунтовані системи землеробства, їх значення в інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Основні ланки системи землеробства. Особливості систем землеробства основних ґрунтово-кліматичних зон України. Досвід високопродуктивного використання ріллі у передових господарствах. Фактори життя рослин і способи їх регулювання. Значення зелених рослин у житті людини і тварин. Вимоги рослин до світла, тепла, води, повітря і поживних речовин. Основні закони землеробства. Бур'яни, їх шкодочинність. 7. Науково-обґрунтована система ведення сільського господарства Сумської області. / під ред. В.М.Бондаренко. – Суми: Козацький вал, 2004.

1. Наукові основи системи землеробства Система землеробства — це комплекс взаємопов’язаних агротехнічних, меліоративних і організаційних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, підвищення родючості ґрунту, вирощування високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Система землеробства є складовою частиною системи ведення господарства. Кожна … Читати далі →. Оприлюднено в Зональні системи землеробства та сівозміни | Залишити коментар.

Українське географічне товариство Сумський відділ. НАУКОВІ ЗАПИСКИ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені А.С. МАКАРЕНКА. ГЕОГРАФІЧНІ НАУКИ Випуск 6. Науковий журнал Виходить щорічно Заснований у 2010 році. Поновлювалися та розширювалися науково-дослідні роботи на най-старіших дослідних станціях – Маріупольській та Дарницькій, розгорталися до-слідні роботи на Тростянецькій лісовій дослідній станції, де розпочали дослі-дження вологообігу у лісі. Прагнучи донести свої доробки до українського се-лянина, Г.М. Висоцьким опубліковано 35 праць українською мовою, що сприя-ло популяризації його ідей.

призначення; Державного підприємства “Сумський науково-дослідний та прое-ктний інститут землеустрою” (довідка від 17.12.2009 № 2783/0108) в частині ринкової оцінки сільськогосподарських земель, групування районів області за придатністю до створення спеціальних сировинних зон, обґрунтування основ-них напрямків раціонального та екологічно безпечного землекористування на регіональному рівні; Головного управління Держкомзему у Сумській області (довідка від 02.04.2010 № 1266/01-44) в. родючості земель, існуючу систему землеробства та екологічний стан земель-. них ресурсів. лах агроформувань Сумської області при оцінці ефективності використання зе

Генетичні особливості ґрунтів Сумської області зумовлені зональністю її території та відмінами факторів ґрунтоутворення. У Поліссі переважають дерново-підзолисті, часто глеюваті, глинисто-піщані та супіщані ґрунти (10,5 % ріллі області), у Перехідній зоні - сірі лісові та чорноземи опідзолені легко- та середньосуглинкові (24,3 % ріллі). Чорноземи типові глибокі та лучно-чорноземні ґрунти в основному малогумусні складають загальний фон Лісостепової зони (61,8 % ріллі області) (4). Об’єктивною характеристикою ґрунту є родючість. Вона оцінюється не тільки вмістом гумусу та поживних речовин у ґрун.

старший викладач. Сумський національний аграрний університет. м. Суми. Сучасний стан та деградація земель сумської області. Стан використання земель як в Україні загалом, так і в кожній окремій області є критичним. Надмірна розораність угідь та майже цілковите припинення виконання комплексу робіт із захисту ґрунтів призводять до розвитку ерозійних і деградаційно-руйнівних процесів. Порушено оптимальне, екологічно обґрунтоване співвідношення земельних угідь (природних та антропогенних), що негативно впливає на стійкість агроландшафтів та довкілля в цілому.

Систе́ми землеро́бства — сукупність агротехнічних, меліоративних та організаційно-господарських заходів для підтримання й підвищення родючости ґрунту з метою збільшення урожайності сільськогосподарських культур і зменшення собівартості продукції. С. х. постійно змінюються відповідно до змін в агротехніці, введення нових родів с/г рослин, а також залежно від природних умов і сусп.-госп. перетворень. С. х. можна поділити на примітивні, екстенсивні та інтенсивні.

Сівозміни є основою стабільності землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі грунтові режими, насамперед, поживний і водний, а також повітряний і тепловий, сприяють активній детоксикації шкідливих речовин, визначаючи таким чином, весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішою складовою якого є зелені рослини. За такої побудови сівозміни виконують основну біологічну функцію – фіто санітарну і дозволяють максимально зменшити обсяги застосовуваних хімічних засобів захисту рослин. Результати досліджень учених свідчать про зростання ролі сівозмін як.

У книзі другій науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Сумська область» в розділі «Мовою документів» опубліковані оригінальні документи, які висвітлюють особливості політичних репресій на території Сумської області. До книги включені біографічні нариси про трагічні події, пов’язані з політичними репресіями, в житті директора заводу О. Н. Орлова, письменників та поетів М. О. Лукаша, П. Й. Капельгородського, Остапа Вишні (П. М. Губенка), М.Г. Осадчого, наркомів М. Н. Демченка та Г.Ф. Гринька, комкора М.І. Василенка, червоних партизанів Г. І. Коняєва та Х. М. Фролова, педагога .

Найбільшою у Сумській області є система Десни. Вона займає в межах обла-сті площу 10860 км. 2. , або 45,6 % її території. На басейни систем Сули, Псла та Во-рскли приходиться відповідно 4440 км. 2. , 5580 км. Аналіз структури посівних площ, яка склалася в області, дає підставу стверджу-вати, що вона не відповідає вимогам науково обґрунтованої системи землеробства, не забезпечує збереження та підвищення родючості ґрунтів. Останнім часом спо-стерігається незначна тенденція щодо зменшення земель сільськогосподарського призначення та збільшення земель лісового фонду.

У підручнику висвітлено основні теоретичні положення наукового і практичного землеробства: умови життя сільськогосподарських культур та шляхи їх регулювання, відтворення родючості ґрунту; бур'яни і способи захисту посівів від них; сівозміни для різних ґрунтово-кліматичних зон України та різних форм господарювання; обробіток ґрунту і захист його від ерозії; сівба. В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитатизавантажити книгу «Землеробство» автора Гудзь В. П. у форматі fb2 на ваш телефон, Android, iPhone, iPad або читання в Інтернеті безпосередньо на сайті. Багато сайтів використовують урізані версії книг і в якості зберігання книги Per-to-Per мережі (тобто віддають користувачу torrent файли).

Історія розвитку землеробства як науки. Науково обґрунтовано систему різногли-бинного обробітку ґрунту в сівозміні, удосконалено систему основно-го обробітку ґрунту під окремі сільськогосподарські культури з ура-. 5. Вступ. хуванням попередника та умов зволоження. Певного успіху науков-ці країни досягли і в напрямі розробок основних елементів ґрунто-захисного землеробства (безплужний обробіток, контурно-меліора-тивна організація території тощо). Не менш відповідальні завдання поставлені перед агрономічною наукою на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського вироб-ництва.

Висвітлено елементи системи землеробства, обробіток ґрунту, удобрення, раціональне використання поливної води, особливості ґрунтотворних процесів. Приділено увагу питанням кормовиробництва, вирощування зернових, картоплі та інших культур, створення нових сортів і гібридів для зрошуваних земель. Для науковців, аспірантів, спеціалістів сільського господарства. Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Зрошуване землеробство" друкує матеріали, що відповідають профілю видання. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в друкованих матеріалах, несуть автори. Twitter.

Землеробство як наука існує з часів існування землеробства як галузі. Це 90-ті роки XIX ст., коли в Харківській області було організовано два дослідних поля. Перша дослідна станція в Україні була заснована в 1894 р. в Полтаві, а в 1895 р. — Іванівська. Науково обґрунтовано систему різноглибинного обробітку ґрунту в сівозміні, удосконалено систему основного обробітку ґрунту під окремі сільськогосподарські культури з ура хуванням попередника та умов зволоження. Певного успіху науковці країни досягли і в напрямі розробок основних елементів ґрунтозахисного землеробства (безплужний обробіток, контурно-меліоративна організація території тощо).

Для наукових працівників, аспірантів, магістрів, студентів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, фахівців землевпорядних та інших управлінських органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Вступ.6. Розділ 1. Історичні та соціальні передумови розвитку системи управління земельними ресурсами.8. 1.1. Земельні ресурси як об’єкт управління . 8 1.2.

3.1 ЗЕМЛЕРОБСТВО – ОСНОВА АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ü Землеробство як наука та галузь сільськогосподарського виробництва ü Історія розвитку землеробства в світі та Україні ü Поняття про системи землеробства та їх класифікація ü Характеристика різних систем землеробства ü Основні ланки сучасних інтенсивних систем землеробства. Землеробство як наука почало розвиватись лише з часів нової історії. У 1809 році вийшла книга Теєра „Основи раціонального сільського господарства”, в якій він поділив землеробство на загальне й технологічне.

Упроваджувалася науково обґрунтована система землеробства з урахуванням природно-кліматичних умов зон, областей, районів, особливо на зрошуваних територіях, і контурно-меліоративного землеробства. Важливим соціально-економічним завданням стала рекультивація земель, порушених промисловістю. 34.

Система землеробства - це комплекс взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних і організаційних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, підвищення родючості ґрунту, вирощування високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Вона передбачає використання не лише орних земель, а й лук і пасовищ, заболочених земель та чагарників, а також непридатних для землеробства угідь, якщо їх можна окультурити. Система землеробства повинна забезпечити найбільш продуктивне використання сільськогосподарських угідь, створити умови для підвищення родючості ґрунту, сприяти охороні нав.

Охорона земельних угідь — сукупність науково обгрунтованих заходів, спрямованих на. Скачати одним файлом. Книга: Економіка природокористування - Черевко. 6. раціональне використання та охорона земельних ресурсів. 6.1. поняття і напрями раціонального землекористування. розробку і впровадження раціональної системи землеробства, яка включає ґрунтозахисний обробіток, удобрення; вапнування кислих та гіпсування засолених і солонцюватих грунтів, технологію вирощування сільськогосподарських культур, систему сівозмін тощо; осушення заболочених і перезволожених земель та зрошення і обводнення посушливих

Сівозміни в землеробстві україни. Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обґрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним сприятливим впливом на родючість ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур. На основі сівозмін створюють системи удобрення, механічного обробітку ґрунту і захисту посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Безсистемне проведення цих заходів, без врахування того, що вирощували.